Кампанули – Михайло Врубель

Кампанули – Михайло Врубель

Кампанули   Михайло Врубель

Митець болісно самотній, тягнувся до позамежного, знаходить радість творчості, коли в Абрамцеві у С. Мамонтова через своїх друзів і товаришів приходить в зіткнення з творчістю народних майстрів. Цей поворот Врубеля підкріплює його дружбу з А. Римським-Корсаковим. “Національна нота, – пише він сестрі, яку так хочеться зловити на полотні і в орнаменті”. І незабаром після цього, потрапивши за кордон, він зізнається: “Скільки краси на Русі!” а в Торчелло – “Торчелло… рідна як є Візантія”.

Це захоплення дає про себе знати і в його творчості. Потрібно порівняти більш ранній малюнок квітів Врубеля, з його чистяковски ясним і тверезим побудовою форми і простору, з пізнішими “Гліциніями”, майже перетвореними в ритмічний орнамент – тоді нам стане ясний довгий шлях, пройдений художником. В його декоративних роботах перемагає спокійний рівний ритм, гармонія, відкриті кольори; тепер орнамент – це не відхід із світу предметів, а, навпаки, твердження згоди елементів, стрункого порядку, реальної форми предметів. Ці захоплення допомогли Врубелю проявити себе в театральних декораціях і костюмах, в ескізах меблів, кераміці, в стравах і т. п.

“Врубель разюче малював орнамент, нізвідки, ніколи не запозичуючи, завжди свій, – писав К. Коровін. – Коли він брав папір, то, відмірявши розмір, тримаючи олівець, або перо, або пензель в руці якось боком, в різних місцях папери завдавав твердо риси, постійно поєднуючи в різних місцях, потім вся картина вимальовувалася”. В природному світі найближчу аналогію описаного процесу виникнення зображення спочатку з розрізнених ліній і штрихів, що утворюють химерну орнаментальну в’язь, в якій раптом проступають образи знайомих предметів, що являють собою кристалізації інею на морозному склі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...