Для написання картини “Древній жах”, Лев Бакст кілька разів відвідував Грецію. Кожен раз при відвідуванні цієї країни з давньою історією, він виносив для себе нову ідею для свого майбутнього шедевра. Так як мистецтво Греції безперервно розвивається з незапам’ятних часів, на полотні Леона Бакста, незважаючи на тимчасові рамки мирно співіснують і пам’ятки культури стародавньої егейської культури, і твори мистецтва Класичної Греції.
Центральним композиційним об’єктом стала статуя богині Афродіти, що тримає в руці голуба. За її спиною видно катастрофа, виносить якусь цивілізацію в небуття.
Що ж хотів розповісти світові художник цією картиною? Твір задумувалося під час першої російської революції 1905 року, коли люди, звиклі до одноманітної, розміреного життя, стикалися з безліччю нових явищ і понять. Може бути художник хотів показати невідворотність загибелі старого укладу для набуття нових ідеалів і цілей?
Доля картини “Древній жах” підтвердила її шедевральность: в 1909 році вона експонувалася в Парижі, в наступному вона отримує золоту медаль на виставці у Брюсселі. І для самого Льва Бакста вона виявилася поворотної – багато разів він намагався написати щось подібне, але щоразу його задумам не судилося збутися, тепер він створював лише декорації для вистав. Крім того, полотно “Древній жах” поклало початок новому напрямку в живописі – неокласицизму, дуже болісно встреченному критиками того часу.