Джотто бідно представлений в музеях світу. Лише “Мадонна Оньіссанті” експонується в галереї Уффіці у Флоренції. Кілька інших музеїв розташовують панелями, які приписуються Джотто або вважаються такими, що вийшли з його майстерні. Кращі роботи Джотто дійшли до нас у вигляді фресок.
Відомі три храми, розписані художником. Щодо авторства фресок у церкві Сан-Франческо в Ассізі у фахівців є розбіжності, а фрески у флорентійській церкві Санта-Кроче сильно пошкоджені. Найкраще збереглися фрески, створені Джотто в капелі дель Арена в Падуї. Вони і дають досить повне уявлення про творчість великого художника.
Капела отримала свою назву за місцем розташування – там, де вона зараз стоїть, колись розташовувався античний амфітеатр. У 1300 році цю ділянку землі купив багатий житель Падуї Енріко Скровеньі і збудував на ньому розкішний будинок з прилеглою до нього з південної сторони церквою. Будинок не дожив до наших часів; церква ж збереглася.
Північна сторона капели ніби спеціально була створена для розписів. Та й вся капела спроектована з цим “умислом” – інтер’єр її простий, тут немає ні карниза, ні колон, ні виступаючих ребер. Зовні церква настільки ж проста. По суті, вона являє собою кам’яну коробку для зберігання фресок.
Автор проекту нам невідомий, але висловлювалася думка, що до цього міг докласти руку сам Джотто. Невідома точна дата побудови церкви. Приблизно: початок будівництва датується 1303 роком. В 1305 році капелу освятили. Побудована церква була присвячена Марії Милосердної. Енріко Скровеньі говорив, що звів її на честь Діви Марії та Падуї – в надії врятувати тим самим свою душу і душі своїх предків. На те були свої причини – батько Енріко, Реджі-нальдо, був настільки лютим лихварем, що священики не дозволили поховати його тіло в церковній огорожі. Про це людині оповідає у своїй “Божественної комедії” Данте, показуючи його душу перебувала спочатку в пеклі, а потім, стараннями Енріко, переміщеної в Чистилище.
Основна частина циклу, створеного Джотто, складається з 34-х сцен, написаних у три ярусу на північній і південній стіні капели. У верхньому ряду зображені сцени з життя Діви Марії і її батьків, святих Іоакима і Анни. Середній ряд займають фрески, присвячені життю Христа. Третій ряд фресок розповідає про Страсті Господні і Його воскресінні.
Нижче цих основних сцен написано 14 алегоричних образів чеснот і вад. Цікаво – вони розташовані як би “наглядачами” один на одного. Над вхідними дверима, пробитою в західній стіні, поміщена велика сцена Страшного суду. В основі цієї фрески Джотто зобразив Енріко Скровеньі, протягує зменшену в масштабі капелу Діві Марії.