У давні часи Сокільники представляли собою не зворушений людиною лісистий куточок природи. Тут любили відпочивати бояри і великі князі, головною розвагою при цьому була соколине полювання, за що місцевість і отримала свою назву, що збереглася до наших днів.
Сучасні художникові Сокільники XIX століття вже стали міською околицею. Тепер проводили своє дозвілля і будували тут дачі прості москвичі і багаті купці. Щороку на початку травня в Сокільниках проходив масовий свято для звичайних городян.
За тиху красу природи і простоту вдач полюбилися Сокільники А. Саврасову. В якості викладача в Училище живопису, художник навесні привозив сюди на пленер своїх учнів – Левітана, Коровіна, Світославського. Як і вчитель, вони були вражені тутешніми пейзажними видами, які відобразили на своїх живописних полотнах.
Захоплене враження від краси підмосковній округи А. Саврасов передав в картині “Лосиний острів в Сокільниках”. У 1870 році художник представив свою роботу на виставці Московського товариства любителів мистецтв, де брала участь у конкурсі картина отримала головну премію. У цьому ж році щільно поповнило збори знаменитої колекції національної галереї П. М. Третьякова.
Погожий літній день, звичайний сільський пейзаж – куточок природи на околиці Москви. Сонце своїми променями, проривающимися крізь рідкісні хмари, висвітлює галявину з випасаються на ній стадом корів. Позаду – густий ліс з віковими високими соснами, як пастухи, присматривающими за стадом. На першому плані – скромний лісовий ставок, покритий тонкою сіткою болотяної трави. Воно прописано з такою увагою і любов’ю, що стає схожим на дзеркало у незвичайному природному оточенні.
Під пензлем Саврасова звичний на перший погляд пейзаж стає романтичним і загадковим. Чутливо сприймаючи і розуміючи красу природи, художник наповнює кожну деталь пейзажу незвичайним шармом. Ретельно, з любов’ю, він вимальовує дерева, траву, водойма, болотні купини, пасуться корів, допомагаючи глядачеві розгледіти дивовижні краси у буденному, прозовому і повсякденному.
Наповнена теплом і затишком, картина говорить про те, що краса присутня у всьому, треба лише зуміти побачити і зрозуміти її.