Василь Перов був завзятим мисливцем, тому тема полювання в його роботах зустрічається дуже часто. Такі полотна з промовистими назвами, як “Рибалка”, “Голубівник”, “Птахолов”, “Мисливці на привалі” стали візитною карткою художника.
Сюжет картини бере витоки з реального життя, в часи художника полювання була дуже популярна: троє чоловіків зупинилися відпочити після досить успішного полювання. Судити про їх успіхи ми можемо подивившись на лівий нижній кут полотна, де побачимо убитих пару качок і зайця. Важке свинцеве небо, жовта, суха трава і теплі сюртуки на мисливцях показують нам, що на дворі пізня осінь.
Художник яскравим світлом робить акцент на обличчях та руках персонажів полотна. Чоловік у віці, видно досвідчений мисливець, жваво й палко щось розповідає своїм друзям. За його виразом обличчя і пози тіла, можна судити про те, що його розповідь швидше за все про курйоз чи випадку на полюванні. Молодий мисливець навпаки дуже уважно і серйозно слухає “наставника”. А ось чоловік середніх років, той, що розташувався ліворуч від оповідача, явно не приховує своєї недовіри до слів товариша, і іронізує.
За звичайних, здавалося б побутовим сюжетом картини, Василь Перов приховує символізм і глибокий сенс. На полотні він зіштовхує три етапи життя кожної людини. Символ старості зображений у літньому мисливця, який живе минулим, спогадами. Молодість – у наївному молодій людині, який приймає все за чисту монету, а зрілість – чоловік середніх років, який розраховує тільки на свій досвід і сили.
Цікавий той факт, що у кожного персонажа картини Перова “Мисливці на привалі” є реальний прототип, теж великі любителі полювання, друзі митця: Д. П. Кувшинников, В. о. Безсонов та Н. М. Нагорнов.
