Антоніо Переда – видатний живописець мадридської школи, відчуваючи вплив Веласкеса. Він писав картини на історичні та біблійні сюжети, але більшу популярність придбав завдяки своїм натюрмортів. В представленій роботі предмети розставлені так, щоб глядач міг помилуватися і як слід розглянути їх форми і мудрий декор.
У творі немає місця випадковості, майже обов’язковою у фламандському натюрморті, все розкладено в певному строгому порядку. Центральне місце займає великий скринька чорного дерева, викладений пластинками білої кістки. З відкритого ящика скриньки звішується шматок строкатої тканини, затканої яскравим народним орнаментом. Різноманітні керамічні вироби розташовані на скриньці і навколо нього: червона ваза з ліпним орнаментом, посудину з орнаментальним розписом, в якій помітна крилата жіноча фігура, і інші, менш парадні судини.
Переду ретельно виписував такі деталі, як обламаний край у фаянсового глечика або потертість поливи на розписному орнаменті, сліди часу на тканини. Художник вводить в картину цікаву деталь – пузату скляну банку, наповнену прозорою водою. Тут же лежать шматок сиру, бісквіти і тістечка, акуратно розкладені на шматку білого паперу. Старанно передаючи колір кожного окремого предмета, майстер не прагнув прийти до однієї загальної гамі твору в цілому, однак це зробило натюрморт дуже ошатним і привабливим.