“Нюрнберзькі хроніки” представляють собою багато ілюстроване видання всесвітньої історії, засноване на наукових знаннях і уявленнях XV століття. Свою назву цей енциклопедичний працю отримав від імені міста, де був створений.
У XV ст. Нюрнберг був процвітаючим містом, який славився не тільки своїми ремісниками, механіками, будівельниками, але і вченими, гуманістами, художниками, поетами.
Утворені нюрнбержци порівнювали з цього приводу Нюрнберг з Римом, а фортеця Кайзербург з Капітолієм. Гуманіст Ульріх фон Гуттен називає Нюрнберг “першим з усіх міст Німеччини, який наповнився найкращими даруваннями і протягом багатьох років рясніє ними”.
Нюрнберг дуже красивий. Італійський вчений Энео Сільвіо Пікколоміні, майбутній папа римський, вигукував у своїх подорожніх записках: “Нюрнберг! Яке видовище! Який блиск! Яка чарівність! Яке благородство! Яке правління! Чого тут не вистачає, щоб бути названим ідеалом міста?!.. Кожен, хто їде з Нижній Франконії і побачить далеко цей чудовий місто, тому він випаде в істинно величній красі, який при в’їзді через його ворота підтвердиться красою його чистотою вулиць і будинків…”
Починаючи з 1500 року серед нюрнберзьких гуманістів все більш важливу роль відіграє Вилибальд Пиркгеймер – найближчий друг Альбрехта Дюрера. Про його будинку, в якому неодмінно бувають всі приїжджі вчені, говорять як про Академію.
У Піркгеймера були праці античних учених, богословські книги, твори гуманістів, видання знаменитих німецьких, італійських, нідерландських друкарень. Бібліотеки почали збирати його предки. Вони починали з рукописів, які замовляли переписувачам і переписували власноруч. Вилибальд Пиркгеймер працював у цей час над перекладами “”Діалогів” Лукіана.
У Нюрнберзі жив Конрад Цельтис – перший в історії Німеччини німецький поет – лауреат, увінчаний лавровим вінком, як колись в Італії увінчали великого Петрарку. Вчений – поет, підтримував постійний зв’язок з Італії гуманістами, мріяв про те, щоб і в Німеччині виникли співдружності гуманістів, подібні італійським Академіям.
І в Нюрнберзі здійснилася заповітна мрія знаменитого поета.. Тут, натхненний його участю, склався гурток освічених людей – “Нюрнбергское братство” .
У XV ст. Нюрнберзі жив Гартман Шедель – міський лікар та історик, людина освічена, багато подорожував. Він збирав книги, рукописні і друковані.
Гартман Шедель працював над “Нюрнберскими хроніками”. За його задумом там будуть зібрані зображення та опису безлічі німецьких і чужоземних міст, а також знаменитих людей. Шедель вважав, що в його “хроніці” можна побачити не тільки імператорів, королів, єпископів, полководців, учених, але навіть бунтарів, покараних за бунтарство. Задумана ця книга ілюстрована енциклопедія.
