Портрет Ф. М. Достоєвського, написаний Пєровим за замовленням Третьяковської галереї, було закінчено в 1872 році. Писав його художник з натхненням, повністю присвячуючи себе поставленого завдання, адже великий російський письменник був близький йому за духом, ідейно і релігійно. Але, незважаючи на творчий підйом, у роботі над портретом Перов спотикався про самокритичність до себе і грандіозність особистості Достоєвського. Подолавши всі труднощі, Василь Перов створив воістину видатний портрет, заснований не тільки на максимальну зовнішню схожість, але і на правдивому відображенні сутності людини, його характеру.
На картині художник зобразив письменника на темному тлі, колірної гами як такої немає, всі кошти художник спрямував на те, щоб показати внутрішній світ Достоєвського, не відволікаючись на зовнішні дрібниці. Глядачеві показаний письменник трохи зверху і збоку. Спрямований в одну точку уважний погляд, невеликий поворот голови, напружена поза зі зчепленими руками на коліні – все говорить про те, що письменник дуже зосереджений і внутрішньо напружений.
Композиція дуже замкнута і спрямована лише на те, щоб відгородити письменника від усього зовнішнього, непотрібного. Навколишнє обстановка на картині просто відсутня, художник навіть практично приховав крісло, в якому сидить Достоєвський.
