У розквіті своєї творчості кращий фламандський портретист Антоніс Ван Дейк працював при дворі короля Карла I. Він створив цілу галерею портретів англійської знаті, серед яких – Портрет Джеймса Стюарта, герцога Леннокса і Річмонда.
Це парадне зображення: на камзолі королівського кузена вишита срібна зірка, що свідчить про те, що перед нами – кавалер ордена Підв’язки. Він стоїть в гордовитої позі, сфотографований на весь зріст, причому так, що глядач дивиться на Стюарта трохи знизу. Але скільки добродушного гумору в тому, яким побачив Ван Дейк цього аристократа! Довгу фігуру портретованого художник підкреслює витягнутим форматом картини і тим, що ліворуч і праворуч близько присуває раму до зображеного.
Поруч з ним художник погодився написати його улюблену собаку – теж високий і долговязую. І все-таки портрет овіяний неймовірною теплотою: як Стюарт не намагався надати своєму обличчю холоднувате і зарозуміле вираз, звична для офіційних портретів, нічого не вийшло. Він підкуповує глядача своєю чарівністю і добротою.