Учень перспективного мальовничого класу, яким керував Ф. Я. Алексєєв, Максим Воробйов був випущений з Петербурзької Академії з атестатом першого ступеня в 1809 році. У травні 1812 року Воробйов був відряджений до Москви строком на три місяці “для зняття видів”. Війна з Наполеоном перервала цю роботу.
У тому ж 1812 році М. Н. Воробйов працював у селі Нікольському, поблизу Торжка, маєтку А. Н. Львова, батька відомого архітектора і літератора Н. А. Львова. Там була виконана серія акварелей і малюнків з краєвидами села Нікольського. Серед цих видів зустрічаються як архітектурні, так і сільські мотиви: сільські хати, вітряк, зруйнована хатина.
З цими останніми пов’язана невелика, написана на дереві картина “Прибирання сіна”. На перший погляд може здатися, що це етюд, написаний з натури: так правдиві жести занурених у звичну роботу людей, так буденніша одяг мужиків, так некрасива худа біла лошаденка.
Підсилює це враження неяскравий, може здатися бідним колорит картини. Але якщо придивитися уважніше, то переконуєшся, що маленька сценка в пейзажі композиційно і мальовничо задумана і побудована як картина: ніщо в ній не справляє враження фрагментарності або випадковості. Руху хмар і хмар на небі, тіні на траві створюють відчуття раптової тривоги, надають буденного сюжетом романтичне забарвлення.
Ця маленька картинка передбачає живопис Михайла Лебедєва та Федора Васильєва.