Зображений імператор Олександр III з родиною в оточенні придворних і міністрів незабаром після коронації 5 травня 1883 в момент виголошення ним промові перед волосними старшинами, які представляли всі губернії Росії. На другому плані за імператором зображені: імператриця Марія Федорівна і діти – цесаревич Микола, Георгій, Ксенія, Михайло, Ольга.
Картина виконана на замовлення Міністерства Імператорського двору, який був отриманий В. Е. Рєпіним влітку 1884 році в період його роботи над полотном “Іван Грозний і син його Іван 16 листопада 1581 року”. Замовлення був ініційований художником А. П. Боголюбовим. Основна робота проходила в літні місяці 1885 на Сіверської, де на пленері робилися численні етюди, і на царській дачі “Олександрія” в Петергофі, де художник писав етюди царських костюмів для картини, а також в С.-Петербурзі.
У картуші на рамі поміщений текст з мови імператора: “Я дуже радъ ще оска видътъ васъ; душевно дякую за ваше сердечне участіе въ торжествахъ Нашихъ, кь кото-римъ такъ гаряче поставилася вся Росія. Коли ви роз’їдетеся за домамъ, передайте всъем Моє сердечне спасибі, слъдуйте совътамъ і керівництву вашихъ предводителів дворянства і не върьте вздорнимъ і нелепимъ слухамъ і толкамъ про переділах землі, даровихъ приръзкахъ тощо.
Ці чутки розпускаються Нашими ворогами. Всяка власність, точно також какъ і ваша, повинна бути недоторканною. Дай Богъ вамъ щастя і здоров’я”. Приміщення слів Олександра III на рамі викликало негативну реакцію Рєпіна, про що він писав Ст. Ст. Стасову: “…Я цих підписів на рамах і у Верещагіна не переношу, так відразу набридли. Слова, сказані в цій промові, відомі, і їм судилося зробити досить реальний поворот у всієї російської життя, який ми не можемо заперечувати. Ці Слова цілком консервативні…”. Рама, виготовлена за спеціальним замовленням, увінчано гербом Російської імперії і прикрашена гербами російських губерній. Її символіка пов’язана з парадними залами Великого Кремлівського палацу, для якого призначалася картина.
Виготовлена рама в С.-Петербурзі під наглядом Е. І. в. Контори. Художник був не цілком задоволений нею. “Рама щось не те, – писав він Стасову,- треба було самому шаблони намалювати. Ну тепер не переробиш”. Завершивши роботу над картиною, Рєпін помістив її на виставку “14-я ТПХВ 1886”, откривавшуюся в С.-Петербурзі 2 березня, хоча в каталог вона не увійшла. Вже 9 березня “Щотижневому огляді”, № 115, стб. 319 , з’явився перший відгук на цю роботу. У червні художник перевіз картину в Петергофський палац для огляду і приймання її царською сім’єю. Рєпін з роздратуванням писав Стасову про те, що “до 25 червня картина простоїть там, а потім її кудись приберуть до Макара”. Картина була експонована на виставці “15-я ТПХВ 1887” у Москві, після чого зайняла своє місце у Великому Кремлівському палаці.
