“Село Тургенево” визнана мистецтвознавцями одним з кращих пейзажів у творчості Полєнова. У полотні виразно відчувається емоційна і технічна взаємозв’язок з трьома іншими, найвідомішими картинами живописця – “Бабушкін сад”, “Зарослий ставок”, “Московський дворик”.
Простота і якась невибагливість, природна краса з натяком на присутності людини, м’якість і ліричність – всьому цьому знайшлося місце на полотні.
Село Тургенево – це донині існуюче місце, розташоване недалеко від Москви на березі злиття двох річок, теплою Рожайки і холодної Лиходійки. У часи Полєнова – це було тихе спокійне місце, що славиться красою природи і заповідним лісом. Ні гучної історії, ні видатних архітектурних пам’яток не бачило це містечко, втім, художнику й не потрібно це було зовсім.
Найдивовижніша риса Полєнова-живописця – це вміння побачити прекрасне в самих, здавалося б, непримітних речі. При цьому заслуга майстра не тільки в уважному і чуйному очах, але і в філігранному вміння піднести, “пояснити” цю красу глядачеві, відкривши для нього абсолютно нову естетику.
На картині ми бачимо берег вузької мілководної річки. Подолай невеликий підйом в гору – і ось вже село зі старими будинками, традиційно накритими солом’яними дахами. Витоптані вузькі колії, по яких багато раз ступали ноги, старе дерево, на якому вже немає листя, контрастує з пишною зеленню інших дерев – все це справді так, просто і зрозуміло. При чому ця чиста краса звичайного російського містечка зрозуміла і через багато років, нам сьогоднішнім, в тій же мірі, як і сучасникам Полєнова.
Сьогодні ця чудова картина знаходиться у Державному меморіальному історико-художньому і природному музеї-заповіднику імені В. Д. Полєнова.
