Данте Габріель Россетті став одним з найвідоміших художників свого часу, але, на жаль, його щаслива творча біографія не знайшла відображення в біографії реальної. Про те, що художникові уготована трагічна доля, його знайомі говорили ще тоді, коли про “Братство прерафаелітів” не було й згадки, а сам Россетті числився студентом Королівської Академії.
От як описував один з однокашників: “Його темно-каштанове, недбало сплутане волосся щільною шапкою спадали вниз, до самих плечей; під густими, чітко окресленими бровами горіли вогнем пронизливі очі співрозмовника, вираз яких можна було б назвати гордим і цинічним. Над чисто виголеним, сильним, майже квадратним підборіддям кидалися в очі губи Данте Габріеля – повні, чуттєві, яскраві.
З розкритого комірця сорочки виступала довга гола шия; черевики на ногах Данте Габріеля, здавалося, ніколи не були знайомі з шевської щіткою, а сам він був одягнений не в звичайний сюртук, але у вільну чорну блузу, виглядевшую зухвало. Одним словом, він ні в чому не був схожий на скромного студента Академії, і вже один його зовнішній вигляд змушував задуматися про ту долю, яка призначена цій людині”.
