Подарована Яношем Ласло Пиркером в 1836 році. Катена пройшов шлях розвитку, характерний для учнів пізнього Белліні. На початку своєї творчості він в усьому слідував своєму вчителеві, наслідував його стилю, використовував його композиційні принципи, переймав навіть окремі фігури, часто залишаючи їх без усякої зміни.
Але з появою перших зрілих майстрів Ренесансу порвав з цією традицією і став послідовником Джорджоне, Пальми Веккіо і Тиціана. Образи Марії і немовляти на представленої тут картині він перейняв, внісши невеликі зміни, з однієї картини Белліні, але в написанні голови святого Йосипа відчувається вплив німецьких художників. Всі мистецтвознавці одноголосно вважають будапештську картину одним з ранніх творів Катени, виняток становить Ф. Хейнеманн, який приписує її невідомому художнику з тієї ж майстерні, що і Катена, під умовним ім’ям ді Вінченцо Джіроламо.
На користь ранньої датування картини говорить не тільки спостерігається в ній сильний вплив Белліні, але і те, що в ній ще зовсім не відчувається вплив мистецтва Високого Відродження. На жаль, не Катена ставив дат своїх творах, і тільки його вівтарну картину “Свята Христина” з венеціанської церкви Санта Марія Матер Доміні можна датувати 1520 роком, і то лише на підставі різних допоміжних даних, а картину “Мадонна Лоредано”, що зберігається у венеціанському Музей Коррер, можна датувати 1501-1504 роками.
Будапештська картина відноситься теж до цього часу і продовжує собою нескінченний ряд картин на тему Sacra Conversazione з їх простий, симетричною композицією. На паперовій стрічці, яку тримає свята дружина, стоїть підпис: VICENZO Ц. Р.
