Один із серії портретів апостолів, написаних на початку 60-х років. На відміну від інших, однофигурних, портретів тут позаду апостола зображений ангел, надихаючий Матвія на написання Євангелія. Ангел дуже нагадує Титуса, який цілком міг бути моделлю для нього, однак апостол з вигляду явно не Рембрандт.
Крім релігійного сенсу, картина чудово передає контраст між юністю і старістю, хоча за задумом ролі протилежні. Ангелоподобний юнак, спокійний, впевнений в собі, втішає Матвія, поклавши руку на плече старого. Святий Матфей занурений у роздуми, його рука з набряклими венами смикає бороду. Книга – чи точне відтворення стародавнього манускрипту, однак написана майстерно.