Цей чудовий запрестольний образ історики вважають однією з пізніх робіт Рогира ван дер Вейдена. Сильно ускладнює датування те, що Жан Шевро, за чиїм замовленням художник, по всій видимості, і створив триптих, був єпископом Турне протягом досить тривалого часу – з 1436 по 1460 рік. Про те, що запрестольний образ написаний саме в роки його єпископства, кажуть герби міста Турне і самого Жана Шевро, поміщені у верхніх кутах кожної з трьох панелей образу. На центральній панелі триптиха зображений розп’ятий Спаситель.
Особливої уваги заслуговує тут фігура Богоматері. Майстер пише її ослаблій і майже втрачає свідомість від горя. Якби її не підтримував апостол Іоанн, вона не мала б сил стояти на ногах. Зауважте, що вся сцена розміщена не на тлі абстрактного пейзажу з містом далеко, а в інтер’єрі готичної церкви, і церкви цілком конкретної.
Дослідники творчості Рогира сходяться на тому, що це церква святої Гудули в Брюсселі. На центральній панелі художник зображує таїнство причащання. На бічних панелях проілюстровані інші таїнства, відомі римсько-католицької церкви. Зліва – обряди хрищення, конфірмації, сповіді. Праворуч – таїнства соборування, шлюб і рукопокладання. Зазначимо, що Рогіра був першим живописцем, изобразившим всі сім таїнств одночасно. До нього кожному таїнству звичайно присвячувалась окрема картина.