На картині С. Ю. Жуковського “Вечірній інтер’єр” ми бачимо велику простору кімнату, в центрі якої сидить молода дівчина за роялем. Дівчина одягнена в біле довге плаття, що видає її аристократичне походження. Її темне волосся акуратно покладені в модну зачіску того часу.
Однією рукою дівчина спирається об стілець, на якому сидить, підтримуючи голову. Очі дівчини прикриті. Її, з легким нахилом постава говорить про те, що вона дуже втомилася, і готова ось-ось зануритися в солодку дрімоту. Перед нею на роялі стоять ноти. Схоже, дівчина старанно займалася цілий день, заучуючи музичні композиції. На стіні над роялем висить великий портрет в товстій рамі. На ньому зображений чоловік у фраку. Біля рояля варто різьблене м’яке крісло коричневого кольору. У нього широка спинка і невеликі ніжки.
Позаду дівчини знаходиться велике віконце з дерев’яною рамою. Біля вікна стоїть ще одне крісло. Можна припустити, що воно призначене для читання, так як у вікна гарне денне освітлення. З лівого сторони від дівчини знаходиться масивна дерев’яна двері, яка відкриває нам вид в іншу кімнату з такими великими вікнами.
День поступово підходить до свого завершення. На стіні біля рояля відображається захід сонця, промені якого просочилися через невидимі для глядача вікна на протилежній стіні від рояля. Підлога в кімнаті блискучий, і з-за відображених у ньому променів сонця, здається глянсовим. Від довколишнього вікна на нього падає світло, що залишає велику довгу яскраву смугу на всю кімнату. Посеред кімнати лежить великий килим з натурального полотна. Усього приміщення притаманна певна химерність в цікавому поєднанні з простотою старовинних предметів.
