Як і в багатьох інших багатофігурних сценах фрескового циклу з капели дель Арена, дія тут винесено за межі храмового інтер’єру на розташовану перед будівлею площа.
Це дозволило ввести в композицію цілий ряд додаткових епізодів, у трактуванні яких Джотто виявляє свій неабиякий дар оповідача, що вміє урізноманітнити головна подія сюжету показом супутніх йому мотивів.
Ми можемо скласти цілком ясне уявлення і про місці події, і про ролі всіх його учасників. Але, на відміну від майстрів “інтернаціональної готики”, часом втрачали почуття міри в процесі придумування все нових і нових подробиць, покликаних займати уяву глядача, Джотто ніколи не випускає з уваги головного, жорстко підпорядковуючи йому все інше.
Приклад – зображення трехпролетного портика перед входом в храм. Воно не тільки посилює просторовий характер сцени, але і, завдяки ритму своїх аркових прольотів, чітко співвідноситься з порядком розміщення фігур на передньому плані, додатково підкреслюючи центральне положення фігури Христа.
А що примикає до зовнішньої стіни храму невелика проповідницька кафедра своїм різким виступом звертає нашу увагу на групу стовпилися трохи віддалік фарисеїв і священиків, як раз в цей момент, згідно з євангельським текстом, і замишлявших свої підступи проти Ісуса Христа.