Внесок да Вінчі створення запрестольний образ “Хрещення Христа” яскраво виділяється як раннє свідчення його художнього потенціалу. Майстерністю він перевершує і колег, і вчителі, який завжди визнавав талант свого помічника.
“Хрещення Христа”, написане 1470-1472 і 1475-1478 роки, було замовлено майстерні Верроккьо ченцями монастиря Сан Сальві у Флоренції. Можливо, воно призначалося для церкви Вилламброзе.
Це твір поєднує в собі творчі зусилля Верроккьо і Леонардо. Короткий опис включає запис про “ангелі пензля Леонардо”. Мова йде про крайній зліва ангела, який стоїть на колінах і, полуобернувшись, дивиться на Христа. Чи це Могло бути зображення автопортретом майстра?
Піднесена голова ангела спрямовує погляд глядача на сцену Хрещення. Янгол тримає в руках вбрання Христа, готовий подати його Ісусу, коли той вийде з річки. У майстерні було прийнято, щоб провідний художник, в даному випадку Верроккьо, малював головні фігури – Ісуса та Іоанна Хрестителя, – залишаючи пейзаж і другорядні фігури своїм талановитим учням. Передбачається, що другий ангел, розташований ближче до Христа, належить пензлю Сандро Боттічеллі. На підставі схожих стилістичних рис частина пейзажу може бути віднесена до роботи Вінчі.
До історії створення роботи Вазарі відносить апокрифічну запис про сцену, що відбулася в майстерні Верроккьо під час роботи над цією картиною. Верроккьо відлучився з майстерні на деякий час, а після повернення побачив дивовижного ангела, якого встиг зобразити Леонардо. Вчитель визнав перевагу свого учня і поклявся неодмінно кинути малювання. По закінченні роботи над цією картиною Верроккьо малювати не перестав, однак став більше уваги приділяти скульптурі.
Порівнюючи цю роботу з бронзовою скульптурою Христа і святого Фоми, виконаної Верроккьо для Орсанмикеле, можна помітити деяку подібність. Карло Педретті в книзі “Леонардо” помітив, що другорядна фігура ангела повернена до глядача спиною і виконує ту ж функцію, що і фігура святого Фоми: залучення глядача в те, що відбувається на картині, щоб він відчув себе учасником Таїнства Хрещення. Педретті підкреслює, що особа ангела роботи Леонардо – класичної краси, витонченість його може посперечатися з античними моделями.
В епоху Леонардо мотив “Хрещення Христа” був широко розповсюджений серед громадських і приватних замовлень зображень на біблійні теми. Одна робота особливо виділяється на цьому тлі – “Хрещення Христа” кисті П’єро делла Франческа, що зберігається в Лондонській національній галереї. Перш ніж професійно зайнятися живописом, П’єро делла Франческа вивчав математику. Його знання в цьому предметі були застосовані і в картині, яка відзначена точністю симетричних пропорцій. Спускається з небес голуб і фігура Христа ділять полотно на дві рівні частини, а хмари повторюють силует голуба, що символізує явище Духа Святого.
