З’єднання “квіткового” і “чайного” натюрмортів з усіма їх фактурними, колірними і світловими особливостями сталося в картині “Хризантеми” . “Я давно вже підбирався до хризантемам, і хороші екземпляри цієї квітки прискорили появу картини”, – писав Грабар.
Дійсно, на полотні зображені розкішні золоті квіти, спеціально вибрані у відомого московського торговця Ноєвого. В картині панує світло, по-різному втілений в кожному предметі, – в кришталі, від якого залишилися лише межі, в потужно відбивають світло порцелянових тарілках, тріпотіли в світловому потоці пелюстках квітів і майже растворившейся в рефлексах скатертини, на якій розігрується весь цей свято. За цю картину Грабар отримав від колекціонера Володимира Гіршмана таку суму, якої ще не отримував за свої твори.
З монографії Н. Єгорової. Художник досяг повного розуміння залежності забарвлення і форми предмета від освітлення і стану атмосфери. Кожен куточок інтер’єру в картині “Хризантеми ” пронизаний променями світла, під впливом яких полотно перетворюється в дорогоцінну мерехтливу поверхню. Всі кольори ретельно розроблені. Жовті квіти зображені в природному денному освітленні. Кілька акцентів синього, зеленого і жовтого та всі градації додаткових тонів, створені жвавими, енергійними мазками, складають гармонійну барвисту гаму.
Правильно обрані по силі і тону барвисті мазки, ретельно і акуратно завдані точними ударами кисті, моделюють малюнок, сприяючи створенню враження цілісності композиції, створюючи атмосферу стійкості і спокою. На думку одного з критиків, “Хризантемах” “манера розкладати фарби досягає високого вражаючого синтезу”.
