Еміль Бернар – відомий французький художник-імпресіоніст. Він навчався в Академії Кормона в Парижі, де познайомився з А. де Тулуз-Лотрек, В. Ван Гогом, П. Сезанном. В період навчання Бернар захопився японським мистецтвом, особливо японською гравюрою. Його увагу привертав також пуантилізм.
У Понт-Авене він познайомився з Гогеном, ідея якого про створення узагальненої форми захопила Бернара, і він став займатися теоретичним обгрунтуванням “синтетизма”. Суть ідей Бернара полягала в з’єднанні уявних образів і декоративних кольорових плям. За словами художника, головним для нього було прагнення до спрощення з метою “розкрити значення образу”. Під впливом ідей “синтетизма” Бернар звернувся до прийому так званого “клуазонизма” – художник працював колірною плямою, замкнутим в чіткий контур і створює форму.
Бернар займався також графікою, книжковою ілюстрацією. Найвідоміші ілюстрації були виконані до “Кантиленам” поета-символіста Ж. Мореаса. У 1890-х художник переживав духовну кризу. В цей час він звернувся до релігійного живопису і містицизму. Інші відомі твори: “Бретонки під парасольками”. 1892. Музей Орсе, Париж; “Глиняний глечик і яблука”. 1887. Музей Орсе, Париж; “Мадлен у лісі любові”. Ст. Музей Орсе, Париж.