Картина “Чорні лінії” – твір ліричний. Ніжні пастельні тони утворюють фон, де переливаються кольору, яскраві барвисті плями не здаються застиглими і аморфними, вони зупинилися на мить, щоб знову почати рух. Такий мальовничий прийом дає відчуття життя, мінливості настроїв.
А чорні легкі штрихи створюють тендітну реальність, яка теж змінюється. Ці повітряні лінії теж в русі, вони ковзають на барвистому тлі, не зливаючись з ним. Десь вони нагадують живі істоти, такі маленькі пухнасті комахи, які радіють сонечку і яскравому квітучому оточенню.
Мережа тонких, схвильований ліній вказує на графічну, двовимірну чутливість, в той час як плаваючі, трепетні форми утворюють різні просторові глибини.
Важко шукати в цій картині сюжет. Як і всі абстракції, вона передає миттєве відчуття художника, його сприйняття дійсності. Тому такі миті входять у вічність і залишаються відображенням того життя, далеку від нас розмитою реальності минулого століття…