Картина нідерландського живописця Яна Вермеєра Делфтського “Дівчина з глеком води”. Розмір картини 46 х 41 см, полотно, олія. Картина була передана в дар музею Метрополітен Генрі Морганом в 1889 році. У 17 столітті голландські художники при зображенні тіней, особливо тіні на світлій поверхні, користувалися білою і чорною фарбою.
Вермеер Делфтский вперше в історії живопису для зображення тіні змішав умбру, ультрамарин і свинцеві білила. Через 200 років французькі імпресіоністи знову відкриють для себе цей секрет палітри, що дозволяє надати полотну відчуття свіжості, повітря і світла. Ультрамарином написана спідниця дівчини з глечиком води, це саме темне зображення на картині.
Як і в картині “Служниця з глеком молока”, контур спідниці обведений білою лінією, більш світлою, ніж колір стіни. На героїні картини “Дівчина з глеком води” той же жовтий жакет з чорною тасьмою, як і на полотні “Дівчина з листом біля відкритого вікна”. Широкої комір і чепець жінки прописаний живописцем з чудовою точністю і майстерністю.
Видно всі складки тонкої накрохмаленої тканини, крізь неї просвічують малюнок рукавів і контури зачіски молодої жінки. Зображення це настільки абсолютно, що, якщо б від усього спадщини художника залишилося тільки ця картина, Вермеер все одно вважався одним з великих живописців. Писати біле на білому спробують 300 років тому, але так і не зможуть перевершити талант нідерландського художника Яна Вермеєра Делфтського, зумів настільки природно передати освітлення і фактуру предметів.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)