Створюючи картину “Ежен Мане на острові Уайт”, Берта Морізо вперше виконує портрет свого чоловіка. Вона зображує його дивиться через вікно на перехожих і видніється вдалині кораблі. Смілива композиція картини свідчить про здатність автора до одночасного зображення інтер’єру і того, що зовні, а також взаємодії обох просторів.
Простір між рамою піднятого вікна і огорожею саду, утворює подовжений прямокутник, який, здається, охоплює те, що бачить око Ежена Мане, нагадує отвір об’єктива. Статичний спостерігач за рухомим, динамічним світом – ось портрет чоловіка художниці. Картина є точкою, в якій те, що зовні, стикається з тим, що всередині, інтимний світ – з навколишньою його дійсністю, сон з дійсністю.
