Картина голландського живописця Яна Вермеєра Делфтського “Географ”. Розмір картини 52 х 46 см, полотно, олія. У картинах нідерландського художника “Астроном” і “Географ” є багато рис, характерних для всього творчості Вермеєра. Зокрема, природне освітлення через вікна в лівій частині картини, стіл, покритий килимом, картина і карта на задній стіні.
Художник, безсумнівно, був знайомий з роботами сучасників, зокрема, майстрами школи Рембрандта, зображали вчених мужів. Поза “Географа” дуже схожа на зображення Фауста на знаменитій однойменній гравюру Рембрандта. Але на відміну від інших картин художника, що зображали занурених у свої справи і самодостатніх жінок, на цьому полотні зображений вчений чоловік, зайнятий напруженою розумовою працею. Він одягнений в простору мантію – одяг вчених того часу. Схилившись над пергаментним навігаційною картою, розгорнутої на столі, він, здається, на хвилину підняв голову, щоб зробити необхідні обчислення.
Цируль, який географ тримає в правій руці, служив для вимірювання відстаней, інший вимірювальний прилад – кутомір – лежить на стільці у правій частині картини. Стілець, що стоїть біля задньої стіни, оббитий гобеленом з рослинним орнаментом, на підлозі лежать кілька згорнутих карт, на стіні – карта “Морське узбережжя Європи” Вільяма Янса Блау. Той же шафа, зображений на картині “Астроном”, стоїть в тому ж кутку біля вікна. На ньому – кілька книг і глобус Йодокуса Хондиуса 1600 року. Його ж небесний глобус зображений у картині “Астроном”. Обидві картини, швидше за все, зображують одного і того ж людини.
Існує думка, що це – Антоній ван Левенгук, відомий як винахідник мікроскопа. Він же міг бути і замовником цих парних картин. Але деякі дослідники вважають, що це міг бути інший сучасник Вермеєра – Иоханес де Веерт, картограф, який жив у Делфті. Антоній ван Левенгук і Ян Вермеер не могли не знати один одного – занадто малий був Делфт, щоб два відомих людей, два ровесника, хрещених до того ж в одній церкві і мало не в один день, не розкланювалися один з одним на вулицях рідного міста. Два чудових голландця цілком могли бути і близькими друзями.
У художника і вченого явно були спільні інтереси. Американський дослідник творчості Вермєєра Артур Уілок зауважив, що після 1655 року, коли Антоній ван Левенгук захопився роботою з лінзами, астрономією і навігацією, на полотнах Вермеєра теж з’явилися “методично відтворені карти і глобуси”. І, мабуть, не випадково після смерті нідерландського художника Яна Вермеєра Делфтського саме Антоній ван Левенгук був призначений його духівником.