Художник Айвазовський відомий всьому світу за безліч картин з морською тематикою. Перевагу він віддавав написання картин, присвячених Чорного моря. Однією з найбільш відомих його робіт є картина “Георгіївський монастир”, яку він написав ще в самому початку своєї творчості. У той час Айвазовський був зовсім молодий, тому в багатьох ранніх творах можна простежити романтичні нотки настрою художника.
Я думаю, що Айвазовський вперше побачив мис Фиолиент, який зображений на даній картині, саме вночі. Пейзаж, який відкрився перед його очима, настільки надихнула художника, що картина “Георгіївський монастир”, як і багато наступні картини автора, являє собою зображення моря в світлі місяця.
Коли я подивилася на картину в перший раз, я захопилася, наскільки велику увагу художник приділяє кожній морської хвилі, любовно прикрашаючи її відблисками місячного світла. Всі разом вони являють собою місячну доріжку, яка стелеться по темній морській воді.
Також на першому плані можна помітити грізні чорні скелі, які, немов вартові, бережуть морський спокій. Однак, якщо подивитися на скелі уважніше, можна побачити, як вони блищать від набігаючих хвиль. Отже, про те, що море спокійне – не може бути й мови. Про це ж сказали мені і темні хмари, грізно нависають над мисом Фиолиент. Коли я поєднала всі ці природні явища, у мене склалося враження, що Айвазовський малював нічне море, в передчутті грози. Хвилі гойдають кілька човнів, які, напевно, зупинилися на нічліг біля цього мису, але не припускали, що під час нічлігу їх застане негода.
Для мене картина “Георгіївський монастир” має трохи тривожний характер. Можливо, в душі молодого художника, у момент написання цієї картини, крім натхнення від побаченого пейзажу, був присутній і відтінок тривоги. Втім, це дуже властиво молодим людям, а тим більше творчим особистостям.
