Картина німецького художника Ганса фон Аахена “Імператор Маттіас”. Розмір картини 150 x 105 см, масло, мідь. Імператор Священно-Римської імперії німецького народу вважався намісником Бога у справах світських, подібно до того, як тато був намісником Бога в справах духовних.
Вищий титул римського імператора в перші століття Німецько-Римської імперії приймався німецьким королем лише тоді, коли він був коронований папою у Римі; згодом, з виникненням чвари між папами та німецькими королями, останні разом з обранням в німецькі королі ставали Імператорами Священно-Римської імперії. З нарождення нових могутніх монархій титул священно-римського імператора втратив значення, остаточно втратив свою чинність і був усунутий у 1806 році. Маттіас, німецький імператор, народився в 1557 році, був третім сином імператора Максиміліана II. Вихователем його був учений дипломат Бусбек.
У 1593 році імператор Рудольф призначив його своїм намісником у эрцгерцогстве австрійському. Коли сваволя імператора викликав війну з возмутившимися угорцями і турками, Маттіас взяв на себе відновлення світу, коли ж Рудольф не погодився з його рішеннями, Маттіас в союзі з угорськими та австрійськими державними чинами змусив його відмовитися від влади над Австрією, Угорщиною та Моравією. Державним чинам Маттіас змушений був зробити при цьому деякі поступки в релігійних питаннях.
Незабаром Рудольф посварився і з чехами; останні закликали Маттіаса який відібрав у брата Богемії, Сілезії і Лузацию і, по смерті його, був обраний імператором. Із зовнішніх ворогів йому довелося боротися з неспокійним трансільванським князем Бетлен-Габором; всередині держави все більше і більше загострювалася релігійна ворожнеча; імперія і спадкові володіння відмовили Маттіасу в коштах для ведення війни з Туреччиною, так що він був змушений укласти в 1615 році не вигідний для нього світ. Вороже ставлення протестантів до Маттіасу посилилося, коли бездітний Маттіас, за наполяганням інших членів своєї сім’ї, коронував королем Богемії та Угорщини фанатика Фердинанда Штірійського, згодом імператора Фердинанда II.
Спроби уряду знищити права, дані протестантам, і особливо “Грамоту Величності”, даровану Рудольфом II чехам в 1609 році, викликали незадоволення, яке в Богемії перейшло, у травні 1618 року, у відкрите повстання. Між тим як чехи організували своє особливе управління і чинили опір зі зброєю в руках, а жителі Сілезії і Моравії до них приєдналися, Фердинанд скинув у Відні радника імператора, Клезеля, і вирвав бразди правління у хворого і старезного Маттіаса, який незабаром після того і помер.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)