Крім пейзажів півдня Росії і Криму, Орловський писав і природу Кавказу. На Всеросійській виставці 1882 року були представлені його картини “З околиць П’ятигорська” і “Струмок”. На останній була зображена місцевість біля Кисловодська – з селом біля струмка і видом на гори. На картині “Кисловодськ” зображений мальовничий куточок природи.
Складний і цікавий розповідь покликаний оживляти пейзаж. Криті соломою мазанки розташувалися біля підніжжя гірського хребта. У лівій частині картини зображена група високих дерев і звивистий струмок. На передньому плані – жанрова сценка: три жінки полощуть білизну у струмку. У розташуванні їх фігур присутній певний ритм: одна з них випросталась, інша різко зігнулася, третя злегка нахилилася. На березі струмка – інша сценка: хлопчик грає біля матері.
Поруч з нею відпочиває молодий чоловік. Трохи віддалік – три чоловічі фігури. Один з чоловіків спостерігає за роботою жінок, два інших про щось жваво сперечаються. Село живе своїм буденним життям: на мотузках розвішана білизна, в одному з будинків топлять піч і варять їжу – над солом’яним дахом здіймається димок; по стежці важливо ходять півні і кури, біля огорожі стоять коні. Картина написана з використанням спеціальних ефектів освітлення і пов’язаних з ними колірних рефлексів. Ліва частина картини, замкнута групою дерев, сильно затемнена.
Погляд глядача, ковзний по легким хвилях звивистій стрічки струмка, йде в глиб картини – до яскраво освітленої її частини, на якій зображені хати з солом’яними дахами і залиті сонцем гори. Ефект глибини в картині посилюється чудово передають, як би пливуть над землею, білими купчастими хмарами на блакитному небі. Віртуозно розставлені акценти – яскраво-червону хустку жінки, що перегукується з червоною сорочкою чоловіки, – надають картині велику барвистість і яскравість. Н. Р. Васильєва. “Володимир Орловський”. Білий місто, 2007
(2 votes, average: 3.50 out of 5)