Рєпін багато разів писав портрети Толстого. У 1891 році він зобразив письменника лежачим з книгою під деревом, в Ясній Поляні.
Толстой лежить у затишному місці, під деревами у затінку, на своєму синьому халаті, сховавшись білим. Сонячні зайчики, испестрившие біле одіяння письменника, стрибучі всюди – по одязі, траві, листі дерев – надають картині невимовну чарівність.
Рєпін вважав сам цю картину красивою. Він насолоджувався видовищем відпочинку великого людини, коли тіло його, стомлене роками, а може бути, і виконану фізичною роботою, потребувала відпочинку, а невпинний і бадьорий дух наполегливо вимагав їжі для своєї безперервної діяльності.