У 1922 р. ця картина була виявлена в церкві Сант Анджело в селі Вико ‘ Абате поблизу Флоренції. В ній визнали найраніше з відомих творів Амброджо Лоренцетті. Картина зображує Мадонну, велично і нерухомо восседающую на інкрустованому дерев’яному троні і обома руками тримає дуже рухомого немовляти.
Це протиріччя знаходить відображення в фарбах і лініях. Великий контраст між пірамідальною, застиглої фігурою Мадонни, холодною блакиттю її плаща і динамічними контурами вогненно-червоної пелюшки, підкреслює полнокровную жвавість немовляти. Велична постать Мадонни ніби розсуває простір картини; цей ефект посилюється ще й тим, що контури трону збігаються з межами картини.
Нагадує маленького Геркулеса немовля напружений в обіймах матері. Діагональне розміщення його фігури розриває композицію картини, побудовану на геометричному рівноваги вертикалей і горизонталей. Створена за допомогою барв та світлотіней ілюзія простору теж вступає в протиріччя з фронтальностью Мадонни. Всі ці протиріччя Амброджо Лоренцетті укладає в раніше невідому згущену строгу композицію, з дивовижним художнім чуттям створюючи справжню гармонію. Це ранній твір майстра, і на ньому немов наочно продемонстровані складові його майстерності.
На формування його стилю, поряд з візантійським мистецтвом, вплинули пластичність сієнських рельєфів дученто і динамізм Джованні Низано. Стан картини хороше, лише дещо стерлися фарби одягу Мадонни – синій колір був оновлений під час реставрації у 1936 р. Пластично профільована золота з червоним рама написана за зразком, звичайному для живопису дученто. Внизу картини кілька стершаяся напис свідчить: A. D. M. CCCXVIIII. P/ER/ RIMEDIO D/EL/ A/N/I/M/A DE BURNACIO… DUCIO DA TOLANO FECELA FARE BERNARDO FIGLUOLO BURNA…” [Цю Картину в 1319 році за упокій душиБурначо… Дучо з Толано написав Бурна, син Бернардо…]
