Картина “Морський берег” – один з перших шедеврів великого Майстра. Вона написана в 1840 році, коли молодий Айвазовський був відправлений у Крим для самостійної роботи. Ще недосвідчений живописець зміг надзвичайно талановито передати не тільки вид безкрайнього водного простору, але і всю атмосферу тривожності предгрозового узбережжя.
Море ще не грізне, воно ще не здіймає водяні вали, точно гірські вершини, ще світлі хвилі біля берега оманливе грайливі і наповнені сонячними променями. Але вже надто тривожно насуваються лілові хмари, закриваючи нешкідливі, білі хмари, вже надто низько і близько до берега літають чайки, тримаючись разом, вже занадто чорна лінія горизонту. Та й кораблі вже в морі, щоб не розбитися об прибережні камені.
Серед цієї гнітючої тривоги яскраво виділяється постать мандрівника. Він не поспішає ховатися від наближається шторму, він не біжить додому від водяного урагану, так, схоже, що і вдома у нього немає. Він дивиться вдалину. Що його так тягне туди? Бути може, там його Батьківщина, яку не видно, але вона там, і мандрівник це точно знає. А може, навпаки, його тягнуть невідомі, незнані землі, де завжди тепло, де люди добрі і привітні, де немає жебраків і голодних?
Життя, швидше за все, теж була бурхливою, тривожною, не спокійною, як це море. Ймовірно, тому його не лякає грозове небо, і похмура водна широчінь. Вона його кличе, вабить, манить.
Можна гадати про це десятки й сотні років, як люди і роблять, стоячи у безсмертних шедеврів Айвазовського.