Задум написання картини “На Русі” у автора виникло за 10 років до цього і спочатку називався “Християни”. Художник розмірковує про долю російського народу і про долю своєї країни. Не дарма в сюжеті спостерігаються перипетії, які розвиваються, починаючи від старовини і закінчуючи сучасністю.
Тут ми бачимо і розкол Русі, і Толстого і Достоєвського, Царя з Патріархом, сліпого солдата і сестру милосердя. На тлі російського пейзажу безпосередньо до самого Бога всі вони рухаються Хресним ходом. У кожного свій шлях до Бога, але все одні йдуть в одному напрямку, деякі це роблять поспіхом, метушливо, інші – не так швидко, але впевнено. Попереду такого многоликового ходи виступає 12-річний селянський хлопчик. Художник хотів показати його як найдосконаліше втілення народної душі.
Спочатку майстер задумував написати Ісуса, який буде вести натовп в Царство Боже. Але, тут треба було враховувати сучасну критику, тому в останньому варіанті відмовився від образу Христа. Тим не менш, його присутність на картині все-таки зображується, але в образі старого, померкшего від часу Спаса.
Внаслідок цього саме селянський хлопчик є центральним ідейним чином твори. Нестеров своєю картиною, поряд з народною філософією, намагався втілити ідею виправдання страждань народу в ім’я спокутування. Він хотів показати, що запровадження християнства на Русі було дуже складним і хворобливим етапом.
