Як часто ще і в наш час деякі художники, звертаючись до військової тематики, “за традицією” зображують напівфантастичного виду битви, зіткнення військ, одним словом, баталії! Картини таких авторів, з першого погляду вражають б’є в очі великою кількістю ефектів, далеко не завжди глибоко розкривають взяту ними тему. Разом з тим бувають твори, що розповідають про війну, в яких немає нічого зовнішнього, помітного, але тим не менш володіють великою силою образного впливу.
Така картина А. А. Дейнеки “Околиця Москви. Листопад 1941 року”. Деякі твори живопису можуть стільки розповісти про Великої Вітчизняної війні, як це полотно. Вражаюча сила картини Дейнеки полягає насамперед у її надзвичайному і разом з тим дуже простому за висловом задумі. Важка для країни зима 1941 року.
Фашистські війська стоять на підступах до Москви… На картині – кілька будинків з вибитими вікнами, серед яких височіють залишки зруйнованого будови; повз мчить вантажівка. Ось і все, що видно за рядами надовби і протитанкових їжаків, розташованих на передньому плані. Але художнику виявилося досить зобразити це небагато, щоб створити суворий образ неприступної російської столиці, образ, який розповідає про драматичні події історії нашої Батьківщини. Сильною стороною багатьох тематичних картин Дейнеки є строго продумана композиція. Вже одне те, яким способом має він на полотні зображуване, завжди найтіснішим чином пов’язане з вираженням найбільш істотних сторін задуму.
У картині “Околиця Москви. Листопад 1941 року”, як і в цілому ряді інших його творів на сюжети Великої Вітчизняної війни, Дейнека прагнув виразити свої почуття – гнів художника-громадянина, з болем дивиться на важкі лиха і страшні випробування, які принесла його народу війна. Разом з тим художник хотів показати суворий, мужній образ Батьківщини, який він втілював у образі Москви. Завданням, яке належало вирішити в даному випадку, було передати в картині пейзажного характеру ідею непереможності, неприступності Москви.
Потрібно сказати, що Дейнека чудово впорався з цією важкою, посильним лише для небагатьох завданням. Як і у всякому справжньому творі мистецтва, в картині важливо все; не тільки сюжет, а й особливості перспективного побудови, навіть формат полотна по-своєму служить цілям вираження глибокого ідейного змісту. Так, наприклад, в картині все зображене показано побаченим знизу. Це дозволило підкреслити нерівний рельєф місцевості: місто сприймається як би стоїть на пагорбі.
Кам’яні будинки, незатишні, з зяючими віконними прорізами, приховані в нижній своїй частині пагорбом, здаються вросли в землю. Разом з тим, видимі знизу, вони спрямовані вгору. Все це робить їх схожими, за влучним зауваженням одного з істориків мистецтва, на “своєрідні суворі фортеці, неприступні твердині…” Враженню стійкості і міцності будинків сприяє вдало вибраний горизонтальний формат полотна.
Картина “Околиця Москви. Листопад 1941 року” може служити блискучим прикладом використання такого засобу художньої виразності, як лінійний ритм. Близькі один одному за напрямом лінії – вертикалі будівель і телеграфних стовпів, так само як і йдуть майже під одним нахилом надовби, могли б внести у твір монотонність, нудну одноманітність, але чергування груп близьких за напрямом, майже паралельних ліній проведено так майстерно, що вдома набувають якусь особливу натхненність, своєрідну експресію, а надовби, звернені у бік ворога, своїм суворим, чітким ритмом додають зовнішності околиці грозний ощетинившийся вигляд. У розвитку сюжету безлюддя околиці відіграє важливу роль.
Малюючи пейзаж безлюдним, художник тим самим вніс в картину відчуття настороженості; загальному настрою полотна властива забарвлення суворої напруженості, драматизму. Глядачеві ясно, що населення покинуло житло – хто пішов на фронт, хто рити окопи, хто в тилу допомагає своєю працею захисту Батьківщини. Але глядачеві ясно й інше – тут організована лінія оборони, захисники Москви зміцнилися, пішли під землю, тут ворогові чекає нищівна зустріч. Поява вантажівки – епізод, що порушує, але разом з тим підкреслює враження безлюддя. Здається, що за мить вантажівка сховається і все знову зануриться в повну напруженого очікування тишу.
Пориви крижаного вітру тріпають брезент на його кузові. Холод, стужа очікують тут ворога В картині… “Околиця Москви. Листопад 1941 року” Дейнека постає вимогливим, вимогливим до себе майстром. Він користується простим, небагатослівним образотворчим мовою; особливу увагу приділяє гострого, виразному малюнку. Дбайливо він звертається з таким засобом художньої виразності, як колорит. Скупо використовуючи палітру, він, однак, точно і виразно характеризує відмінність предметів в кольорі, матеріалі. Так, наприклад, він зображує старої і нової будівлі будинку, приглушений загальний тон яких порушують вносять тривогу червоний і жовтий кольори. Так само виразно і просто написане похмуре, свинцеве небо, підсилюючий елемент драматизму в картині. Мальовничі прийоми Дейнеки скупі, кілька сухуватим на перший погляд. Але, оперуючи ними, художник висловлює свої думки з повною ясністю і визначеністю. Він не відмовляється від зображення деталей. Його спосіб узагальнення включає вміння обирати необхідні деталі, передавати характерні подробиці. Так, наприклад, Дейнека зображує не взагалі зимовий пейзаж, а показує пейзаж початку зими: земля вкрита тонким шаром снігу, з-під якого де-не-де видніється стара засохла трава. Ця конкретна деталь внесена в картину в ім’я історичної достовірності та образної виразності.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)