З числа художників, які зробили істотний вплив на творчість Едвардса, за його власним визнанням, були двоє. У ранній період на Ліси Едвардса відчутний вплив надав ілюстратор Франк Беллэми, карикатурист і визнаний майстер коміксів. Більш пізньої любов’ю виявилося творчість ілюстратора Брюса Пеннингтона.
Сам художник вважає, що головним критерієм у виборі свого місця в світі мистецтва було потяг з самого дитинства “до чого-небудь дивним або химерному”. У ранньому віці Ліс робив замальовки, натхненний яким-небудь коміксом або переглядом цікавого фільму. У більш пізній час на нього сильне враження справила робота Франсиско Гойї “Сатурн, який пожирає своїх дітей” – кривава сцена пожирання сина з усіма страшними подробицями.
Ліс Едвардс тричі висувався на Всесвітню премію в області фантастики, яку він, нарешті, виграв, як Едвард Міллер, в 2008 році. Художник був також запрошений члени журі при нагородженні лауреатів премії в 2003 році. Був почесним представником від англійської асоціації художників фентезі на Всесвітньому форумі наукової фантастики 1995 року. Ліс Едвардс зараз живе зі своєю дружиною, Вел Едвардс в невеликому містечку графства Ессекс, в Англії. У своєму чудовому будинку подружжя ведуть замкнутий спосіб життя.
Едвардс грає на гітарі, багато читає і іноді пише для душі. Червоний колір у всіх його відтінках для Лісу Едвардса є універсальним засобом вираження психологічного настрою картини. Червоний колір – колір тривоги, страху, навіть смерті; в поєднанні з помаранчевим або рожевим він набуває відтінку містики, а з жовтим – це жаркий світло чужої планети. На картині Едвардса “Породження землі” з під землі вилазить мерзенне злісна істота. Час темних сил настає опівночі, господар мерців і нечисті під покровом ночі буде нести смерть і горе мирно сплячим людям. В цій роботі художник використав червоний колір для досягнення максимальної психологічної напруженості.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)