Зображуючи Марію Іванівну Арцибушеву майже одночасно з її чоловіком, Врубель створює репрезентативний портрет. Манірна і безтілесна дама в строгому чорному платті, жвавому лише блиском золотого ланцюжка, майже розпластана на прямий спинці крісла, паралельній площині полотна. Особа зберігає замкнутий і нейтральне вираз.
Врубелю все ж вдається проникнути крізь цю світську маску. Він чуйно вловлює нервову натхненність моделі, трепетну крихкість її внутрішнього світу. Очі пані здаються заплаканими, особа – побледневшим від невідомих переживань. За офіційними холодом вгадується складна духовне життя.
Художник – символіст, з його любов’ю до таємничого і незбагненного, наділяє свою модель якоюсь загадкою. Живопис портрета декоративно-вишукана. Її тонка багатокольоровість проступає через загальну тональність коричневу.
