“Розп’яття святого Петра” стало останньою картиною Мікеланджело. Петро був засуджений в Римі до смертної кари приблизно в 64 році нової ери, під час правління імператора Нерона, ярого переслідувача християн.
Апостол попросив розіп’яти себе головою вниз, вважаючи, що гідний прийняти ту ж саму смерть, що і Христос. Ця обставина ускладнила життя багатьом художникам, оскільки ними зображена фігура розп’ятого вниз головою Петра часто виглядала дещо комічно.
Мікеланджело блискуче вирішив цю проблему, показавши Петра перед воздвиженням хреста. Масивна фігура святого утворює центр композиції, а інші фігури розташовані так, немов стоять вздовж обода гігантського, невблаганно обертового колеса.