Жорж де Ла Тур – відомий французький жваво писар, що писав свої твори в жанрі “живопису пеального світу”. Для творчості цього художника характерні величезна різноманітність образів, чудовий колорит, здатність до жанрового живопису зобразити величні і важливі фігури.
На початку свого творчого шляху Жорж де Ла Тур примикав до напрямку караваджи-стов, які творили в першій половині XVTI ст. Вони відрізнялися від інших митців тим, що переносили релігійні сюжети на побутову грунт. Наприклад, в стилі караваджистов художником були написані картини “Шулер”, “Ворожка”. Ла Тур – художник відвертих, непідробних і щирих почуттів, він володів своєрідними прийомами письма. Його картини впізнанні завдяки наявності дуже коротких узагальнених форм і ефекту палаючої свічки, що й вирізняло творчу манеру художника.
У 30-40-х роках, у часи найбільшого творчого підйому, Ла Тур все рідше і рідше звертається до жанрових сюжетів, пише переважно картини на релігійні теми. Біблійні образи дають художнику можливість ширше висвітлити багато проблеми людства: народження, життя, терпіння, співчуття і, нарешті, смерть. Прикладом можуть служити картини “Виховання Богоматері”, “Св. Йосип-тесляр” та ін У цей період у творчості Ла Тура можна спостерігати елементи класичного стилю: строгість, конструктивну виразність і ясність, визначеність композиції, плавне рівновагу узагальнених форм, бездоганну цілісність обриси, статику.
Картина “Св. Себастьян і святі дружини” – одна з пізніх робіт Ла Тура, в ній він надає своїм персонажам риси одвічного і надмирного. Образ Себастьяна, схожий на античну скульптуру з ідеальною фігурою, представлений на передньому плані. На відміну від більшості художників, які зверталися до цього сюжету, Жорж де Ла Тур показав лише одну стрілу, пронзившую його тіло, як символ мучеництва. Цей прийом був запозичений художником у майстрів епохи Ренесансу, що слугувала ідеалом для французьких живописців часів утвердження класицизму. Творчість Жоржа де Ла Тура, одного з великих живописців свого часу, справило великий вплив на формування поглядів і манери письма наступних поколінь художників.
