Створення творі мистецтва, здатних розкрити щире релігійне почуття, повернення до старої класичної техніці фрески – це одні з основних положень “Маніфесту” назарейцев, у створенні якого брав участь Овербек.
У 1809 році він закінчив Віденську Академію мистецтв і в тому ж році разом зі своїм другом П. Пфорром заснував об’єднання художників-“назарейцев” “Братство св. Луки”. Художники оселилися до келіях римського монастиря Сан-Ісидор і намагалися дотримуватися статут середньовічних братів.
У 1813 Овербек прийняв католицтво. У 1816-1817 художник разом з іншими назарейцами працював над розписами Палаццо Дзуккари, в яких відчутний вплив творчості майстрів Раннього Італійського Відродження. “Тріумф релігії в мистецтвах” – пізніше програмне твір художника.
По своїй композиції воно відповідає вівтарним образів епохи Ренесансу. У центрі композиції розміщено Мадонна, якій уклінні Дюрер і Рафаель – кумири назарейцев – приносять в дар своє мистецтво. Інші відомі твори: “Таїнство покаяння” з циклу “Сім таїнств”. Ермітаж, Санкт-Петербург; “Італія і Німеччина”. 1811 – 1828. Нова пінакотека, Мюнхен.