Більшість зображених на картині людей ідентифікувати неважко. На задньому плані ми бачимо самого Лотрека, який іде поряд зі своїм довготелесим кузеном Габріелем Тап’є де Селейраном; праворуч від них – танцівницю Ла Гулю, поправляющую волосся перед дзеркалом.
За столиком сидять постійні відвідувачі нічних закладів Монмартра. Залитого дивним світлом особи англійської танцівниці Мей Мілтон спочатку на картині не було; воно з’явилося після того, як в 1895 році Лотрек додав до правій половині картини кілька смуг полотна. Завдяки цим змінам, композиція картини стала більш неочікуваною і динамічною, наблизившись до композицій Дега і японських гравюр – всім цим в той час Лотрек був захоплений. Картина відрізняється жвавістю і відмінно передає хвилюючу атмосферу “Мулен Руж”.