Можливо, картина написана на сюжет середньовічної поеми “Несамовитий Роланд”, в якій в красуню Анжеліку до безумства закохався Роланд і трощить все на своєму шляху, переслідуючи її. Але Анжеліка не відповідає Роланду взаємністю і тікає від нього на море, де її побачив старий відлюдник.
Старець запалав при вигляді дівчини. Він закликає на допомогу біса і багато днів намагається заволодіти красунею. Змучена боротьбою, Анжеліка засинає, але відлюдник нічого не зміг зробити з причини старечої немічності. Але сюжет поеми і картини дещо розходяться між собою. Насамперед, поза безтурботно спить, розкинулася дівчата не говорить про її змученості після декількох днів боротьби.
Погляд глядача насамперед падає на живіт Анжеліки, потім на груди, на голову. Тільки після цього починає проявлятися старець, а в правому верхньому куті швидше за все біс, який поплутав відлюдника. Дещо дивно виглядає велика подушка під головою Анжеліки, швидше, вона нагадує якесь чудовисько. З-під ковдри червоного визирає теж якась тварина.
І ні прибережного піску, ні печери, ні моря. Чому Рубенс дав таку назву картині? А може бути, художник зобразив тут свій страх, що і у нього буде те, що сталося з відлюдником – бажання є, а можливості немає? А бесенок в кутку – як нагадування про гріховність старечих бажань?
