У десятих роках XX століття на європейській мистецькій сцені з’явився кубізм. Побачивши роботи кубістів, Боннар сказав своєму племіннику: “Мене відіслали назад у школу. Я перевантажений кольором. Не розуміючи цього, я нехтував формою заради кольору… Мені треба заново вчитися писати”.
Результатом цього навчання і стала “Їдальня в заміському будинку” яка формально набагато складніше попередніх робіт Боннара. Кольором, втім, художник тут теж не знехтував.