Перед нами російський богатир на бойовому коні. Екіпіровка богатиря, його одяг позбавлені всякої розкоші, краси. Все дуже просто, нічого зайвого. Темно-синій каптан, шолом, світлі порти, м’які, але міцні шкіряні чоботи та рукавиці.
Просто й бойове оснащення богатиря: меч, лук, булава. А ось вуздечка коня, навпаки, багато прикрашена, що явно показує відношення витязя до свого бойового товариша. І вершник і кінь під стати один іншому. В обох відчувається сила, міць, відвага. Пейзаж акварелі грає роль колірного фону. Широкі степові простори порожні, позбавлені всякої рослинності. Зеленуваті хмари сумно висять над степом. Тиша.
Склавши руку “трубочкою”, тривожно вдивляється в цю тишу богатир. Смирний кінь теж слухає степ. Можна з упевненістю стверджувати, що акварель “Богатир” – це лише начерк, ескіз, проба кисті. Риси обличчя богатиря позбавлені індивідуальності, схематичний пейзаж. Автор обережно експериментує, поступово формуючи головну свою ідею: створення картини про богатирів-захисників, героїв древніх російських билин і сказань. Пізніше, ця замальовка ляже в основу знаменитої Картини “Богатирі”.