Народився в мальовничому кримському місті Феодосії на берегах Чорномор’я, Іван Айвазовський звик до раздолью хвиль і до шуму прибою. В Академії мистецтв не відрізнявся майстерністю в портретному зображенні, а був зарахований у пейзажний клас і пейзажі.
Море займало всі його уяву, і йому вдавалося вдавати стихію і дивовижно швидко. В ті часи фотографія була рідкістю і дорогим задоволенням, тому живописці правдоподібно зображували натурні властивості природи.
Художники були затребувані в будь-якому відомстві, особливо у військовому. Написані Айвазовським картини були прирівняні за статусом до важливих документів. Художник мав феноменальну фотографічну пам’ять, а багато картини писав по уяві і пам’яті.
Один з варіантів Дарьяльского ущелини в даному контексті написаний в 1868 році і виконаний олією. На полотні зображено ущелині Кавказького хребта на перетині Грузії і Росії на річці Терек, де головною героїнею сюжету виступає яскравий місяць.
Вершини Казбеку підносяться над руслом річки протягом 3 кілометрів, а внизу важливий вузол, де пролягає військова дорога і носить давнє географічна назва “Ворота Кавказу”.
У величному пейзажі відображено диво гір з прямовисними скелями і самотністю місяця, що висвітлює грозний сутінок ночі. Важливу кордон між державами встиг побачити під час свого військового походу до берегів Кавказу. Гірський пейзаж наповнений смутком і відчуженістю, виглядає монументально і неповторно.
За своє життя Іван Айвазовський написав 6000 пейзажів, а гроші від виручки картин витрачав на благодійні цілі. В даний час полотно “Дар’яльська ущелина” зберігається в Єревані, в Національній галереї.
