“Гімалаї. Рожеві гори” – робота зрілого майстра гірських пейзажів, творця небесних і гірських просторів – Миколи Костянтиновича Реріха. Особистість Реріха настільки ж велика і незвичайна, як піднесені і таємничі створені ним художні образи і мотиви.
“Гімалаї. Рожеві гори” написані в 1933 році, і на даний момент полотно можна зустріти в зборах Нью-йоркського Музею Миколи Реріха. Небо і гори – були одними з головних символів художньої системи і світогляду Реріха. Художник приділяє велику увагу вивчення, осмислення і творчого споглядання даних улюблених об’єктів, намагаючись помітити і не пропустити жодної деталі. Микола Реріх досить тривалий час прожив у Індії, де з властивою йому глибиною розуму і серця сприйняв культуру і природні образи цієї країни. Гімалаї з’явилися тим об’єктом, який неодноразово спостерігав і зображував Реріх, будучи в Індії.
Реріх намагався втілити різні стани і “настрої” Гімалаїв, підкреслити їх багатогранність і своєрідність. Багатоликої і своєрідною була і сама Індія, назавжди вразила і захопила уяву майстра. Гірські пейзажі Реріха, на яких зображені Гімалаї, залучають особливим колоритом, який вибудовується точно колірна розтяжка або “градієнт”. І робота “Гімалаї. Рожеві гори” не виняток. Сама назва картини укладає в собі ту компоненту сенсу, яке покликане реалізувати полотно, а саме – відчуття кольору, почуття ніжності фарб, коли суворі неприступні гірські вершини можуть пом’якшити рожеві ніжно-бузкові промені сонця.
Рожеві гори – це незвичайний образ, образ, який перевертає стереотипні зображення гір і малюнки гірських пейзажів. В систему традиційних художніх координат Реріх вносить ідею почуття, ідею духу, а не тільки істинності чи хибності зображуваного. Рівень істини – це те, що перед нами зображені великі Гімалаї, ми дізнаємося ці гірські обриси і нам знайомі ці великі лінії і риси. Рівень почуття відкриває перед нами щось більше.
Почуття народжується завдяки незвичайному кольору. Перед нами не типові сірі похмурі гори-велетні, а особливі, осяяні сонцем і повітрям рожеві гори. Рівень духу дозволяє нам на деякий час відчути цю висоту, це піднесення над землею та близькість до неба, до рожевим, ліловим хмар, піти в ці рожеві мрії, м’які, різнокольорові мрії і сни. Дати можливість своїм духом відчути цю прекрасну легкість буття. І нехай лише на час, але піти, втекти від гніту синіх фарб, грубих темних гострих таких земних обрисів. Залишити на час земну, нудну твердь і потонути в рожевих туманах, так що нагадують то гори, то хмари, а то і зовсім переливи яскравих горять на сонці атласних стрічок.
Полотно Реріха “Гімалаї. Рожеві гори” – це полотно – символ, пейзаж-символ. Ця живописна робота тривимірна, насичена знаками, семиотична і складна, як сама творчість і особистість художника. Картини Реріха – це картини-роздуми, картини-молитви, картини-символи. Загальне для робіт автора – це відкритість, одномоментність простору і часу, відчуття “застиглої вічності”, стилізація і удавана простота рисунка, чуттєвість на рівні кольору, строгість задуму та ідей на рівні ліній та композиції.
