Живопис Айвазовського – це, переважно, живопис штормів і бурь; морська стихія в його роботах вирує і ярится, трощить кораблі, здіймає гігантські хвилі, розбивається на міріади бризок… Картини художника майже звучать – шумлять прибоєм, ляскають изодранними вітрилами, виють диким вітром.
Дивним чином Айвазовський, який писав бурі десятиліттями, в кращих своїх творах, таких, як “Буря на Льодовитому океані”, 1864 або “Корабель “Імператриця Марія” під час шторму”, 1892 – не стає одноманітним. У всякої бурі Айвазовського – своє обличчя, своя стати, свої звички.
Один з найкращих англійських журналів, писав про художника в 1880-е роки, порівняв кожну його картину з величезним томом, призначених для довгого пильної “читання”. “Ми питаємо, – укладав риторичним питанням свою статтю британський автор, – могли хоч один геній досі так повно кинути шторм на полотно?”
