Море вабило вітчизняних і зарубіжних художників аж ніяк не тільки в спокійному стані, коли сонячні промені відбивалися в його водах, коли небесна блакить грала на гладенькій, як скло, поверхні води. Морська стихія – на те і стихія, щоб бути примхливою і мінливою. А як доводиться мореплавцям!
Адже коли-то морські подорожі тривали місяцями і роками, і далеко не всі мандрівники поверталися до рідних берегів, провиною чому були хвороби, то пірати, то як раз удари стихії. З російських художників найбільш гостро передав “занедбаність” людину посеред морської безодні, звичайно, В. К. Айвазовський в знаменитій картині “Дев’ятий вал”.
Але були й інші майстри, силою уяви воссоздавшие на полотні морську бурю, зокрема, голландський художник епохи бароко Віллем ван де Вельде. Два торгових вітрильних судна, що йдуть під британським прапором, заскочив на шляху прямування розгулялася не на жарт стихією.
Морські хвилі буквально киплять під днищем кожного з них. Цю морську піну можна порівняти з пивної, та не прозвучить це порівняння надто плоско і приземлено. Крен обох кораблів вже досяг загрозливого становища, хвилі починають захльостувати прямо на борт і через нього. Ослаблення шторму явно не передбачається – все небо щільно затягнуте сірою пеленою негоди.
