Літо 1872 року Архип Куїнджі провів на острові Валаамі. Глибоко вражений красивий природою острови й озера, рік потому він пише картину “Ладозьке озеро”. Пейзаж добре ілюструє зміни в житті художника: з одного боку, реалізм зображення показує прагнення автора максимально точно передати фарби природи, а з іншого вплив романтизму доносить до нас ті почуття, які опановували художником в той момент.
Витончені, тонкі відтінки світла захоплюють глядача, змушують його відчути особливий настрій картини. Величаво розкинулося величезне озеро з кришталево чистою водою, крізь яку видніється кам’янисте дно.
Цією картиною Куїнджі розпочав цілу серію полотен, присвячених російської північної природи. Художник професійно створює відчуття безмежного простору за рахунок єдиної гами, яка об’єднує небо і водну гладь. Ледве помітною ниточкою видна лінія горизонту.
Архип Куїнджі на своїй картині “Ладозьке озеро” зобразив починається грозу. Глибокий холодний сіро-блакитний колір підкреслює атмосферу наближення негоди.