Серед художників, хто створював безсмертні творіння і здобував славу Риму і всієї Італії, почетнейшее місце займає Рафаелло Санті. У Римі Рафаелем були написані вівтарні картини, які принесли йому найбільшу популярність. Серед них два знаменитих образу Богоматері: “Мадонна ді Фоліньо” і “Сікстинська Мадонна”. Картину “Мадонна ді Фоліньо” можна вважати безпосередньо передувала, не тільки хронологічно, а й у художньому відношенні, видатному шедевру Рафаеля – “Сікстинської Мадонни”.
Розмір “Мадонни ді Фоліньо” на п’ятдесят сантиметрів перевершує по висоті картину з Дрездена, і, незважаючи на більшу кількість фігур, включаючи і портрет замовника “Мадонни ді Фоліньо”, папського секретаря Сиджисмондо деї Конті, загальний характер її композиції схожий з рішенням “Сікстинської Мадонни”. Сиджисмондо деї Кіпті зображений моляться і устремившим повний подяки погляд на Мадонну, яка на тлі великого золотого диска, який позначає небесну славу Марії, окруженною безліччю херувимів, ширяє в хмарах разом з немовлям Христом.
У центрі картини написаний пейзаж з містом Фоліньо, який охоплює яскрава дуга світла, яка визначила або падаючий метеорит, або блискавку, що вдарили поруч з будинком Конті, але не пошкодили нею. У пам’ять про це щасливе позбавлення від небезпеки і була замовлена Рафаелю “Мадонна ді Фоліньо”, яка згодом витримала цілий ряд реставрацій, так що в багатьох частинах картини вже непросто визначити руку самого Рафаеля, його помічників і наступних реставраторів. Строгий і чистий образ мадонни залишався улюбленим предметом його пензля протягом усього творчого шляху. Художник створив картини, являючи нам чарівний і неминущий образ Матері, люблячої та страждаючої, чудовий і незабутній. Тисячі майстрів писали мадонн, але його мадонни – воістину верх досконалості.
