У поширеному християнському сюжеті – мучеництво св. Себастьяна Рібера обирає рідко зображувався момент – порятунок св. мученика Іриною, подобравшей його тіло і промившей рани, нанесені стрілами римських лучників. Картина написана молодим Риберой в Неаполі, де він прожив до кінця життя.
Тема великого трагічного змісту проявляється вже в цій ранній роботі художника, відчув вплив Караваджіо. При всій ефектною пластичності композиції в картині немає показного, підкресленого страждання, в ній все природно і просто.
Значимість композиції досягається різким контрастом освітленого тіла Себастьяна і особи св. Ірини і похмурої темряви фону. Виразна пластика тіла і важкою, наче висіченою з мармуру тканини, підсилюється стриманістю суворого колориту і відсутністю другорядних деталей.