Картина написана в дусі французьких імпресіоністів – поєднанням дрібних плям і недбалих, розмитих мазків жовтого, червоного, коричневого, а подекуди ще зеленого художник передає своє захоплення золотою осінню. Тут не стільки конкретне зображення, скільки враження від побаченого, лише злегка вгадуються білі стовбури дерев, берези і горобини з яскравими гронами ягід, а за ними поле і високе небо бездонне!
Це захоплення художник зумів передати і глядачеві – повз цієї картини неможливо байдуже пройти, кожен обов’язково зупиниться помилуватися останніми осінніми фарбами, послухати тихий шелест листя і відчути м’яке тепло вересневого сонця.